Лікування заїкання

Записатися на прийом до кваліфікованого фахівця можна через педіатра із поліклініки. Він огляне малюка і дасть направлення до логопеда, психотерапевта, невролога або в центр лікування заїкуватості.

Лікування логоневрозу починається з визначення причин його розвитку. Діагностикою займається невролог. При виявленні уродженої патології фахівець прописує лікарські препарати. Якщо ж заїкуватість є придбаною, то невролог направляє пацієнта до логопеда. Додатково дитина також відвідує сеанси психотерапії, якщо заїкання розвинулося на тлі психологічної травми. Фахівець у ході терапії виявляє страхи юного пацієнта, допомагає їх подолати, проводить роз'яснювальну роботу.

Якщо причина логоневрозу у неблагополучній обстановці у ній, то батькам разом із дитиною показані сеанси сімейної психотерапії. У такому разі лише після опрацювання наявних проблем у спеціаліста малюка відправляють на прийом до логопеда. Він застосовує методику артикуляційної та дихальної гімнастики, а також техніку логопедичного масажу та режим мовчання. Останній метод полягає в тому, що малюку протягом 5 днів потрібно спілкуватися з логопедом, однолітками та членами сім'ї лише за допомогою спеціальних сигналів та за допомогою гри. Ця методика допомагає у лікуванні заїкуватості, а й носить розвиваючий характер.

У ході лікування особлива увага приділяється м'язовому тонусу, що заїкається. У деяких випадках фахівці виявляють спазми живота, плечового пояса, шиї та/або живота, які заважають передачі нервових імпульсів. Як правило, вони з'являються внаслідок родової травми, емоційного потрясіння чи нервової напруги. Для позбавлення від м'язових затискачів вдаються до допомоги міотерапії.