Як знайти спільну мову з підлітком, поради невролога

Як знайти спільну мову з підлітком

Кожен вік гарний по-своєму. І водночас у кожному віці є свої особливості, є свої складнощі. Не виключенням є і підлітковий вік. Яка поведінка батьків найприйнятніша для виховання підлітка, дізнайтеся в статті.

Зростають діти, зростають і проблеми. Ще недавно, здавалося, основною дилемою було – як правильно одягнути дитину на вулицю. Ще вчора головне було – доступно пояснити, чому Оленку недобре смикати за косички. А сьогодні чадо вже саме вчить, як жити, і частенько своєю поведінкою ставить у глухий кут. Як бути, як прийти до взаєморозуміння, коли по-дитячому вже не розберешся, а по-дорослому – ще не встиг навчитися?


Межі підліткового віку не встановлюються чітко, у кожного підлітка вони індивідуальні. У цей період підліток проходить великий шлях у своєму розвитку:

•     через внутрішні конфлікти із самим собою і з іншими,
•     через зовнішні зриви і сходження він може знайти свою справжню особистість.

У цьому віковому періоді в дитини закладаються основи свідомої поведінки, вимальовується загальна спрямованість у формуванні моральних уявлень і соціальних установок.
Стадія ідентифікації, сексуальності та відділення (від 12 до 19 років):

Корисна поведінка батьків:

•     Підтримувати підлітків у виконанні завдань розвитку.
•     Продовжувати створювати атмосферу любові, безпеки та забезпечувати захист.
•     Приймати всі почуття підлітків і говорити, як це було, коли у вас з’явилися сексуальні почуття.
•     Конфронтувати неприйнятну поведінку.
•     Ясно висловлювати свою позицію щодо наркотиків і сексуальної поведінки.
•     Не погоджуватися зі спотвореннями дійсності.
•     Визначати способи, якими підліток відокремлюється від сім’ї та заохочувати ті з них, що підтримують його та є незалежними.
•     Розуміти та заохочувати опрацювання завдань ранніх стадій розвитку.
•     Радіти і вітати дорослішання підлітка.
•     Заохочувати зростаючу незалежність, приймати ту ідентичність, яку набуває підліток, і прагнути, щоб підліток був чесний перед собою та освоював прийнятну в суспільстві поведінку. Це може відрізнятися від очікувань і мрій, які батьки мають стосовно дитини.
•     Брати участь у громадських заходах з підтримання безпеки в школі та на вулиці.

Шкідлива поведінка батьків:

•     Не відгукуватися на потреби, не проявляти турботу.
•     Утримуватися від турботливих дотиків.
•     Реагувати сексуально на сексуальне дозрівання підлітка.
•     Встановлювати занадто жорсткі правила або не встановлювати їх, проявляти непослідовність у підтримці правил або відмовлятися обговорювати правила.
•     Не очікувати, що підлітки думатимуть і вирішуватимуть проблеми.
•     Грубо жартувати про сексуальність, інтереси, фантазії, мрії, зовнішність або друзів.
•     Не перешкоджати деструктивній або саморуйнівній поведінці – від наркотиків до обмежених друзів та інтересів.
•     Намагатися утримувати дитину від відокремлення.
•     Не дозволяти дитині відчути себе погано на короткий час.
•     Ігнорувати дитину.

Діти гостро відчувають, чи щирі з ними дорослі; що більше ви будете щиро цікавитися проблемами ваших дітей, то більше вони довірятимуть вам.

У розв’язанні “ціннісних конфліктів” батьки повинні, з одного боку, не погоджуючись із підлітком, аргументовано відстоювати власну позицію (спокійна, доброзичлива протидія). З іншого боку, змінити колишні форми вираження своїх почуттів стосовно своєї дитини-підлітка, перейти на “дорослий рівень” емоційного реагування, вміти надавати своїй дитині психологічну підтримку. Помічати найменші досягнення дитини, спиратися на її сильні сторони, уникати підкреслення промахів; показувати, що ви задоволені дитиною, внести гумор у взаємини з нею, демонструвати оптимізм.

Пам’ятайте, що ви теж були дітьми і робили багато помилок. Підлітки чекають від вас цього визнання. Можливо, ваш особистий приклад допоможе їм розібратися в собі!