Тик у дитини. Причини. Симптоми

Тик у дитини – ряд раптових рухів, що повторюються, причинами яких стають мимовільні скорочення певних груп м'язів. Подібний стан може проявлятися частим морганням, посмикуванням носом, струшуванням головою, галасливими зітханнями та іншими симптомами. Здається, що такі мімічні, моторні та вокальні дії цілком звичайні. Але нервовий тик у дитини непереборний, не може бути усунений простим бажанням позбутися його. Навпаки, при спробі зупинити мимовільні рухи вони посилюються на тлі напруги, що наростає.


Причини тиків

До виникнення нервових тикозних розладів привертає комплексний вплив зовнішніх та внутрішніх негативних факторів. Мимовільне посмикування м'язів з'являється через схильність, що існує з народження. Реалізується вона за певних умов, наприклад, після перенесеного захворювання або стресу. Тик у дитини може виникати з різних причин:

•  Розлади внутрішньоутробного розвитку. Кисне голодування, інфекційні хвороби, родова травма порушують певні зв'язки в головному мозку, засмучують передачу імпульсів. Через вплив будь-якого негативного фактора цей дисбаланс може проявитися тиками.
•  Генетична (спадкова) схильність. У тику аутосомно-домінантний тип передачі. У хлопчиків патологія діагностується частіше, ніж у дівчаток, тому простежується взаємозв'язок із статтю малюків.
•  Стресові фактори. Розвиток нервових тиків може бути спровоковано шкільною дезадаптацією, проблемами з однолітками, надмірними навчальними навантаженнями, несприятливою сімейною атмосферою, розлученням чи особливостями поведінки батьків, госпіталізацією.
•  Попередні черепно-мозкові травми. Ушкодження центральної нервової системи зазвичай проявляються гіперкінез моторного типу.
•  Захворювання. Тики виникають після перенесених патологій, під час яких часто скорочуються м'язи однієї групи. Наприклад, інфекційне ураження дихальних шляхів протікає з постійним покашлюванням, шморганням носом.

Неврологічні розлади також здатні привертати до виникнення мимовільних м'язових скорочень у дитячому віці. Це дефіцит уваги, гіперактивність, церебрастенічний синдром. Нервовий тик у дитини дебютує нерідко на тлі тривожного розладу.


Симптоми

Виразність та характер клінічних проявів суттєво різниться залежно від виду захворювання. Транзиторні або хронічні моторні тики виявляються таким чином:

•  морганням;
•  заплющуванням;
•  зведенням, підніманням брів;
•  шумним диханням;
•  посмикуванням рота;
•  хитанням головою;
•  смиканням одним або відразу двома плечима;
•  згинання-розгинання пальців.

Складні моторні тики у вигляді стрибків, бавовни, кусання зустрічаються рідше. Дитина сіпається, б'є себе, викидає руки та ноги вперед. Для вокальних тиків властиво неконтрольована вимова будь-яких звуків. Характеризуються вони такими ознаками надмірної активності головного мозку:

•  шипінням;
•  свистом;
•  криком;
•  гавкаючими звуками;
•  сопінням;
•  вимовою певних складів;
•  покашлюванням, рохканням, шумним вдиханням і видиханням повітря (переважно в ранньому дитячому віці).

Синдром Туретта є генетично обумовленим неврологічним захворюванням, типовим проявом якого стають множинні моторні тики і хоча б один голосовий.



Перебіг тиків

Гіперкінез може виникнути лише раз, а потім безвісти зникнути назавжди. Але нерідкі випадки, коли це серйозне захворювання триває роками. Характер супутніх поведінкових розладів – слабкий, помірний або сильно виражений. Тик у дитини нерідко супроводжують синдром порушення уваги, депресивний стан, тривожність, ритуальну та нав'язливу поведінку, наприклад у вигляді висмикування волосся. Згідно з результатами клінічних спостережень, у дітей з тиками погана переносимість транспорту та задушливих приміщень. Їх характерні швидке перевтома (як ігор, і від шкільних занять), низька якість сну, проблеми із засипанням.