Симптоми перинатальної енцефалопатії

Ранні ознаки перинатальної енцефалопатії можуть бути виявлені неонатолог відразу після народження дитини. До них відносяться слабкий або пізній крик новонародженого, тривалий ціаноз, відсутність смоктального рефлексу, зміни рухової активності та ін.

Клініка легкої форми перинатальної енцефалопатії включає підвищену спонтанну рухову активність новонародженого, труднощі засинання, поверхневий неспокійний сон, плач, м'язову дистонію, тремор підборіддя і кінцівок. Перелічені порушення зазвичай оборотні та регресують протягом першого місяця життя.

Синдром пригнічення ЦНС при середньотяжкій формі перинатальної енцефалопатії протікає з млявістю, гіпорефлексією, гіподинамією, дифузною м'язовою гіпотонією. Типово наявність вогнищевих неврологічних розладів: анізокорії, птозу, косоокості, що сходиться, ністагма, порушення ссання і ковтання, асиметрії носогубних складок, асиметрії сухожильно-окістяничних рефлексів. Гіпертензійно-гідроцефальний синдром характеризується напругою і вибуханням великого джерельця, розбіжністю швів, збільшенням кола голови, порушенням сну, пронизливими скрикуваннями. Неврологічні розлади при середньо перинатальної енцефалопатії частково регресують до пізнього відновного періоду.

Тяжкий ступінь перинатальної енцефалопатії супроводжується адинамією, м'язовою гіпотонією аж до атонії, відсутністю вроджених рефлексів, реакції на больові подразники, горизонтальним та вертикальним ністагмом, аритмічним диханням та пульсом, брадикардією, артеріальною гіпотонією, нападами. Тяжкий стан дитини може зберігатися від декількох тижнів до 2-х місяців. Результатом тяжкої перинатальної енцефалопатії, як правило, є та чи інша форма неврологічної патології.

У ранньому та пізньому відновлювальних періодах перинатальної енцефалопатії зустрічаються синдроми: церебрастенічний (астеноневротичний), рухових порушень, судомний, вегегативно-вісцеральний, гіпертензійно-гідроцефальний.

Синдром рухових порушень може виявлятися м'язовим гіпо-, гіпертонусом або дистонією, гіперкінезами, парезами та паралічами. Астеноневротичному синдрому відповідають порушення сну, емоційна лабільність, руховий неспокій дитини.

Судомний синдром у відновному періоді перинатальної енцефалопатії може виражатися не тільки безпосередньо судомами, а й дрібноамплітудним тремтінням, автоматичними жувальними рухами, короткочасною зупинкою дихання, спазмом очних яблук і т.д.

Вегето-вісцеральна дисфункція при перинатальній енцефалопатії проявляється мікроциркуляторними порушеннями (блідістю і мармуром шкірних покривів, минущим акроціанозом, холодними кінцівками), шлунково-кишковими дискінезіями (зригуванням, диспепсією, кишковими коліками та ін.), лапи аритмією) і т.д.

Результатом перинатальної енцефалопатії у дітей може бути одужання, темпова затримка розвитку (ЗПР, ЗРР), мінімальна мозкова дисфункція, синдром дефіциту уваги та гіперактивності (СДВГ), грубі органічні ураження ЦНС (ДЦП, епілепсія, олігофренія), прогресуюча гідроцефалія.