Проблеми порушення сну у дітей раннього віку

Сон – це основна діяльність головного мозку від початку життя. У ранньому віці дитина спить більшу частину часу. До двох років дитина спить близько 10000 годин (близько 14 місяців) і не спить протягом 7500 годин. Протягом цих 2 років мозок досягає 90% своїх зрілих розмірів, а дитина досягає вражаючих успіхів у розвитку мови, пізнанні світу, соціальному, емоційному та фізичному розвитку. Більшість часу, протягом якого відбувається цей розвиток – це сон, той час, коли мозок спить. Концентрація сну вночі пов'язана із дозріванням мозку. Саме під час сну відбувається завершення формування міжнейрональних зв'язків.

Всупереч суб'єктивній думці батьків, новонароджені сплять вночі більше ніж удень. Періоди неспання короткі, вони служать для годування. Для новонароджених дітей, які народилися на пізніших термінах вагітності, характерний зріліший, спокійніший сон. У недоношених дітей форми сну та неспання менш розвинені. Між двома і п'ятьма роками час сну дорівнює часу неспання.

У біологічному процесі ритму «сон – неспання» відіграє важливу роль гормон мелатонін. Мелатонін виробляється епіфізом (шишковидною залозою), в основному в нічний час, а при сильному світлі вироблення мелатоніну затримується. У період новонародженості та ранньому грудному віці мелатонін виробляється мало і неритмічно. До 6 місяців відбувається поступове та значне збільшення виробництва мелатоніну. Тоді й формується чіткіше сприйняття часу доби, коли пік вироблення мелатоніну посідає ніч. Рівень вироблення мелатоніну досягає найвищої точки до 4-6 років. Потім починається поступове зниження до старості. Чим вище ввечері рівень мелатоніну у дитини, тим раніше вона йде спати. Діти, у яких порушено процес вироблення мелатоніну, страждають на порушення сну у вигляді труднощі засинання, підвищеної рухової активності під час сну і, особливо часто, короткочасним сном по 15-30 хвилин. Враховуючи пік вироблення та функціональної активності мелатоніну в темну пору доби, дуже важливим є правильний відхід до сну, відсутність яскравого світла в кімнаті для сну, повне виключення перегляду телепередач та різних гаджетів перед сном.

За підсумками спостереження та лікування дітей раннього віку в медичному центрі «КазМед» з різними неврологічними проблемами, понад 40% дітей до 1 року, 20-30% дітей від 1 до 3 років страждають на порушення сну. Найбільш поширені порушення сну: труднощі засинання, неодноразові пробудження вночі, короткочасний та поверхневий денний сон.

Ритм сну пов'язаний безпосередньо з ритмом неспання у різні вікові періоди. Тривале неспання у дітей раннього віку, що не відповідає даному віковому періоду, викликає стійке порушення сну, оскільки втома у дітей змінюється перезбудженням, а в стані перезбудження неможливо заснути. Режим сну та неспання повинен обов'язково враховуватись батьками при плануванні заходів на день: годування, прогулянки, відвідування різних груп фізичного та інтелектуального розвитку.

Іноді порушення сну виникають через батьківську непослідовність, коли з дитиною грають, годують посеред ночі, тим самим заохочуючи його не спати вночі, що посилює порушення сну. Багато батьків дотримуються помилкової думки, що дитина повинна кілька разів їсти посеред ночі, навіть якщо їй 11-12 місяців. Не применшуючи переваги грудного вигодовування «на вимогу», режим нічного годування має бути розумним.

Існує взаємозв'язок між сном та розумовим розвитком. Аналіз та обробка інформації відбуваються під час сну зі сновидіннями. Діти, з навчальними розладами та порушеннями у розвитку, при яких порушені пізнавальні здібності, частіше страждали або страждають на порушення сну.

Таким чином, порушення сну у дітей раннього віку є важливою неврологічною проблемою. На жаль, лікарі-неврологи, педіатри не завжди приділяють належної уваги проблемам порушення сну, вважаючи, що порушення сну відбувається згодом, не залишаючи сліду. Сьогодні відомо, що порушення сну можуть бути тривалими і мати негативний вплив на дитину та її родину.

Досвід спостереження та лікування дітей раннього віку з порушеннями сну вказує на несприятливий вплив на ЦНС антенатальних, інтра- та постанатальних патологічних факторів, насамперед гіпоксії, на тлі якої різні провокуючі фактори у вигляді перенесеної ГРВІ, ЕВІ, травми, навантаження, зміна часових поясів можуть бути пусковими в процесі порушення сну. Своєчасна адекватна корекція виявлених проблем, без надмірного лікарського навантаження, сприяє нормалізації ритму сну, тим самим покращуючи якість життя дитини та її сім'ї.