Заїкання: причини, симптоми та лікування у Києві

Заїкуватість (логоневроз, логоклонія) – захворювання, котрим характерно порушення ритму, темпу і плавності промови. Розвивається найчастіше у дитячому віці, виявляючись у малюків з 2 до 6 років. Приблизно 3% людей страждають на цю хворобу. При цьому у хлопчиків воно діагностується у 4 рази частіше, ніж у дівчаток. Фізіологія заїкуватості схожа з гикавкою. Позбутися патології та уникнути появи ускладнень у майбутньому можна, якщо при виявленні перших симптомів відразу ж звернутися за допомогою до фахівця та підійти до лікування комплексно.

Патогенез

Сучасна медицина не може чітко визначити причини заїкуватості у дитини. Існують припущення щодо патогенезу порушення мови, що дозволяють розділити передумови на дві групи. До першої належать уроджені генетичні особливості, а також патології, перенесені дитиною у ранньому віці. До другої групи відносять зовнішні чинники. Так до мовного розладу наводить поведінка заїкаючого та його оточення, спосіб життя, особливості дієти, психологічний клімат. Загалом симптоми заїкуватості можуть бути спровоковані:

•  Обтяженою спадковістю. Найчастіше подібне відхилення виявляється у найближчих родичів дитини. Імовірні та інші супутні прояви: недовіра до оточуючих, зацикленість на власній поведінці, хворобливе сприйняття критики.
•  Невротичні відхилення. Виявляються порушенням сечовипускання, енурезом, необґрунтованими нападами страху. У багатьох випадках на такому фоні дебютує невротичне заїкання.
•  Порушення роботи мозку. Мовні відхилення тісно пов'язані з патологіями мозкових відділів. Поява заїкуватості може бути пов'язане з хворобою Паркінсона, гемібалізмом, синдромом Дежеріна-Руссі.
•  Внутрішньоутробні патології чи захворювання, зареєстровані безпосередньо після появи світ. Чинниками ризику у розвиток невротичних розладів і мовних дефектів вважають кисневу недостатність, ішемію, крововиливи.
•  Соматоневрологічні синдроми, пов'язані з енцефалопатичними ускладненнями. До таких відносять інфекційне ураження ембріона в утробі, родові травми, вроджені вади серцевого м'яза, інтоксикації на фоні отруєння хімічними речовинами, резус-конфлікт дитини та матері.
•  Загальне ослаблення нервової системи. Виявляється у дітей, які відстають у розвитку або пережили тяжке інфекційне захворювання.

Заїкання у дитини

Заїкуватість у дитини може проявитися після одноразової події, що травмує, пов'язаної з пережитим страхом. Вважається, що в сім'ях, де говорять двома або більше мовами, ризики мовних розладів вищі. Збільшити ймовірність відхилення можуть швидка швидкість мови, помилкове промовляння звуків, прагнення дитини копіювати звуки та розмови. Імунодефіцит, особливості розвитку дитини за віком, стрімкий розвиток мовних навичок, реактивність психічних процесів теж відносяться до факторів ризику, як і брак позитивного спілкування, слабкий розвиток дрібної моторики.