Діагностика нервового тику у дитини

Діагноз виставляється виходячи з результатів консультації невролога, психіатра, психолога. При першому зверненні до лікаря він визначає, в якому об'ємі потрібно обстеження дитини з тиком. Дані комплексної діагностики дозволяють скласти прогноз перебігу патології, підібрати ефективні терапевтичні методики, виключити чи підтвердити наявність психічних захворювань. У чому вона полягає?

 Огляд лікаря-невролога. Після уточнення анамнезу він дізнається у батьків інформацію про час появи перших тиків, їх вираженість і частоту, можливе поєднання з будь-якими психічними порушеннями. Виконується оцінка рухових функцій, рефлексів, чутливості.
 Консультація психіатра. Увага наголошується фахівцем на психічному здоров'ї дитини. Визначається взаємозв'язок з психологічними факторами, емоційними навантаженнями, психологічною обстановкою в сім'ї та дитячому колективі, можливою психологічною травмою.
 Психодіагностичний аналіз. Досліджується особистісно-емоційна, когнітивна сфера за допомогою проективних методів (рисункових тестів), опитувальників, тестів з метою оцінки інтелекту, уваги, пам'яті, мислення. Їх дані допомагають визначити один або кілька провокуючих факторів, припустити наявність слабко вираженого або серйозного психічного порушення.
 Інструментальна діагностика Для оцінки стану нервових клітин передачі нервових імпульсів в центральну систему лікарем-неврологом при необхідності призначаються електроенцефалографія, магнітно-резонансна томографія головного мозку.

Диференціальна діагностика виконується для виключення дискінезії, стереотипії, компульсивних процесів.