НевроМед
спеціалізований медичний центр
Нервові тики у дітей. ЛІКУВАННЯ
05.09.2024
рубрика: Нервові тики у дітей: причини, діагностика, лікування
переглядів: 52
Після встановлення причини лікар-невролог призначається необхідна терапія. У деяких випадках до седативної терапії додатково призначається протизапальна та імуномодулююча терапія (у разі, якщо причиною тиків є інфекційний збудник).
Стандартних схем лікування тиків немає. Підбір терапії – це індивідуальний процес. Спектр седативних препаратів, що використовуються, варіює від «найслабших», переважно рослинного походження, до «серйозних» препаратів із групи нейролептиків. Лікар-невролог завжди зважує ефективність застосовуваної терапії та можливу побічну шкоду та застосовує стратегію лікування «від слабких препаратів до сильних». Саме тому завжди обов'язково процес лікування тиків вимагає проміжних спостережень невролога, лікар повинен відстежувати результати своєї терапії. Залежно від динаміки та від тяжкості тиків інтервал звернення до невролога може становити кілька днів, кілька тижнів, кілька місяців. Приймати препарати іноді доводиться довго, кілька місяців, а часом і років. Все залежить від тяжкості перебігу захворювання.
ДОДАТКОВЕ (НЕМЕДИКАМЕНТОЗНЕ) ЛІКУВАННЯ
Часто невролог може призначити додаткові (немедикаментозні) методи лікування: масаж шийно-коміркової зони, електросон, остеопатичне лікування.
При необхідності невролог також може призначити курс занять із дитячим нейропсихологом та дитячим психоневрологом, допомога яких особливо ефективна у разі, якщо тики були спровоковані стресовою ситуацією.
Як ефективний новий метод лікування застосовується метод транскраніальної магнітної стимуляції (ТМС). Це унікальна сучасна неінвазивна методика терапії неврологічних порушень. На сьогоднішній день як у вітчизняній, так і в зарубіжній науковій літературі існує досить велика кількість досліджень з лікування тиків за допомогою ТМС. Принцип дії ТМС полягає у безболісному та безпечному впливі короткочасних магнітних імпульсів на нервові клітини кори головного мозку. У разі лікування тиків використовується «гальмуючий» надмірну активність нейронів режим впливу.
Досвід застосування методики ТМС нашим Центром має достатню кількість прикладів лікування тиків із позитивним результатом.
Загострення тиків
Як правило, дебют і загострення тиків припадають на два вікові періоди гормональної перебудови та активного зростання дитячого організму – 6-7 років (початкова школа) та пубертатний (підлітковий) період, який останніми роками має тенденції до більш раннього прояву у 10-11 років. .
Загострення тиків часто трапляються на тлі перенесених інфекцій, а також стресів, переляку, психотравмуючої ситуації.
Види тиків
За характером клінічних проявів тики поділяють на рухові (моторні) та звукові (вокальні).
Найбільш часто зустрічаються моторні тики - це моргання, рухи носом, різні гримаси, нахили голови, нахили та повороти тулуба, підстрибування. Вокальні тики виявляються як окремими звуками (це може бути навіть кашель чи гавкіт), і викрикуванням цілих слів.
За ступенем виразності тиків виділяють прості тики (поодинокі), множинні поширені (коли відзначається кілька видів тиків) і генералізовані (коли представлені і моторні та вокальні тики, залучаються практично всі групи лицьової та тулубової мускулатури).
Причини
Причини виникнення тиків можуть бути різними. До основних причин відносять:
Спадкова причина - у сім'ї відзначаються тики у родичів, у батьків. Ступінь виразності спадкових тиків може бути різною - від одиничних моргань до важкої форми тиків, що виявляються множинними руховими і звуковими феноменами, аж до копролалії (це важка форма тиків називається хворобою Жиля де ля Туретта, на прізвище лікаря, що описав це).
Причиною тиків може бути стрес, переляк, психотравмуюча ситуація. Як правило, у таких дітей відзначається підвищена тривожність, порушення сну, емоційна нестійкість, розлад невротичного кола.
У дітей тіки часто виникають після перенесеної інфекції. Часто буває, що дитина начебто вже одужала від застуди, аналізи нормалізувалися, а кашель у неї зберігається. Його довго і безуспішно лікують педіатри, а зрештою з'ясовується, що кашель – це вокальний тик. Цей приклад, зокрема, переконливо демонструє необхідність проведення ретельного обстеження для встановлення правильного діагнозу. Двигуни також часто є наслідком перенесеної інфекції. Існує окрема група тиків, що виникли після перенесеної стрептококової інфекції. Вони є симптомами складного аутоімунного синдрому, причиною якого є стрептокок.
У основі механізму розвитку тиків лежить порушення обміну певних речовин (нейромедіаторів), що у передачі нервових імпульсів. Уражаються підкіркові утворення головного мозку – це відділ головного мозку, який у нормі контролюється корою. При тиках він починає функціонувати самостійно, тому і виникають мимовільні рухи.
Стандартних схем лікування тиків немає. Підбір терапії – це індивідуальний процес. Спектр седативних препаратів, що використовуються, варіює від «найслабших», переважно рослинного походження, до «серйозних» препаратів із групи нейролептиків. Лікар-невролог завжди зважує ефективність застосовуваної терапії та можливу побічну шкоду та застосовує стратегію лікування «від слабких препаратів до сильних». Саме тому завжди обов'язково процес лікування тиків вимагає проміжних спостережень невролога, лікар повинен відстежувати результати своєї терапії. Залежно від динаміки та від тяжкості тиків інтервал звернення до невролога може становити кілька днів, кілька тижнів, кілька місяців. Приймати препарати іноді доводиться довго, кілька місяців, а часом і років. Все залежить від тяжкості перебігу захворювання.
ДОДАТКОВЕ (НЕМЕДИКАМЕНТОЗНЕ) ЛІКУВАННЯ
Часто невролог може призначити додаткові (немедикаментозні) методи лікування: масаж шийно-коміркової зони, електросон, остеопатичне лікування.
При необхідності невролог також може призначити курс занять із дитячим нейропсихологом та дитячим психоневрологом, допомога яких особливо ефективна у разі, якщо тики були спровоковані стресовою ситуацією.
Як ефективний новий метод лікування застосовується метод транскраніальної магнітної стимуляції (ТМС). Це унікальна сучасна неінвазивна методика терапії неврологічних порушень. На сьогоднішній день як у вітчизняній, так і в зарубіжній науковій літературі існує досить велика кількість досліджень з лікування тиків за допомогою ТМС. Принцип дії ТМС полягає у безболісному та безпечному впливі короткочасних магнітних імпульсів на нервові клітини кори головного мозку. У разі лікування тиків використовується «гальмуючий» надмірну активність нейронів режим впливу.
Досвід застосування методики ТМС нашим Центром має достатню кількість прикладів лікування тиків із позитивним результатом.
Загострення тиків
Як правило, дебют і загострення тиків припадають на два вікові періоди гормональної перебудови та активного зростання дитячого організму – 6-7 років (початкова школа) та пубертатний (підлітковий) період, який останніми роками має тенденції до більш раннього прояву у 10-11 років. .
Загострення тиків часто трапляються на тлі перенесених інфекцій, а також стресів, переляку, психотравмуючої ситуації.
Види тиків
За характером клінічних проявів тики поділяють на рухові (моторні) та звукові (вокальні).
Найбільш часто зустрічаються моторні тики - це моргання, рухи носом, різні гримаси, нахили голови, нахили та повороти тулуба, підстрибування. Вокальні тики виявляються як окремими звуками (це може бути навіть кашель чи гавкіт), і викрикуванням цілих слів.
За ступенем виразності тиків виділяють прості тики (поодинокі), множинні поширені (коли відзначається кілька видів тиків) і генералізовані (коли представлені і моторні та вокальні тики, залучаються практично всі групи лицьової та тулубової мускулатури).
Причини
Причини виникнення тиків можуть бути різними. До основних причин відносять:
Спадкова причина - у сім'ї відзначаються тики у родичів, у батьків. Ступінь виразності спадкових тиків може бути різною - від одиничних моргань до важкої форми тиків, що виявляються множинними руховими і звуковими феноменами, аж до копролалії (це важка форма тиків називається хворобою Жиля де ля Туретта, на прізвище лікаря, що описав це).
Причиною тиків може бути стрес, переляк, психотравмуюча ситуація. Як правило, у таких дітей відзначається підвищена тривожність, порушення сну, емоційна нестійкість, розлад невротичного кола.
У дітей тіки часто виникають після перенесеної інфекції. Часто буває, що дитина начебто вже одужала від застуди, аналізи нормалізувалися, а кашель у неї зберігається. Його довго і безуспішно лікують педіатри, а зрештою з'ясовується, що кашель – це вокальний тик. Цей приклад, зокрема, переконливо демонструє необхідність проведення ретельного обстеження для встановлення правильного діагнозу. Двигуни також часто є наслідком перенесеної інфекції. Існує окрема група тиків, що виникли після перенесеної стрептококової інфекції. Вони є симптомами складного аутоімунного синдрому, причиною якого є стрептокок.
У основі механізму розвитку тиків лежить порушення обміну певних речовин (нейромедіаторів), що у передачі нервових імпульсів. Уражаються підкіркові утворення головного мозку – це відділ головного мозку, який у нормі контролюється корою. При тиках він починає функціонувати самостійно, тому і виникають мимовільні рухи.