СИМПТОМИ І ОЗНАКИ енцефалопатії

Симптоми енцефалопатії залежать від розташування осередку руйнування, ступеня патологічного процесу. При першому ступені прогресування хвороби клінічна симптоматика відсутня. Для другого ступеня енцефалопатії характерні помірні або слабовиражені прояви, що мають тимчасовий характер. За третього ступеня розвиваються незворотні зміни.

 

Розпізнати такий стан вдається за такими ознаками:

•  Головний біль може поширюватися на певну ділянку або всю голову, поступово інтенсивність наростає, купувати її анальгетиками не вдається.
•  Запаморочення – виникає нападами, супроводжується втратою орієнтації у просторі, найменший рух посилює симптом.
•  Порушення когнітивних функцій – людина перестає адекватно мислити, стає розсіяною, забудькуватою, неуважною.
•  Порушення емоційного та поведінкового характеру – людина не може контролювати свої почуття, стає плаксивою, дратівливою, у неї з'являється апатія, абсолютна байдужість до життя.
•  Зміна тонусу м'язів – з'являються тремтіння в кінцівках, судоми, нав'язливі рухи.
•  Знижується гострота зору та слуху.
•  З'являється залежність від кліматичних умов.

Тяжкі травми, отримані при пологах, супроводжуються ураженням центральної нервової системи - пригніченням (зниженням рефлексів, вираженою м'язовою гіпотонією) або психомоторним збудженням. Також має місце внутрішньочерепна гіпертензія, що чинить руйнівну дію на структури головного мозку. При підвищеній збудливості є надмірне занепокоєння дитини, тремор підборіддя, а також рухова активність спонтанного характеру. Пренатальна (внутрішньоутробна) енцефалопатія супроводжується рясними відрижками, порушенням терморегуляції та випорожнень. В деяких хворих відзначається затримка нервово-психічного розвитку.

Для дисциркуляторної форми хвороби характерний повільний перебіг, тому симптоми енцефалопатії головного мозку з'являються лише на пізньому ступені ураження ЦНС. У пацієнта відзначається як трудова, а й соціальна дезадаптація. Значно погіршується якість життя. Спочатку з'являється емоційна лабільність, знижується увага та пам'ять. Далі симптоматика прогресує. На 3-й стадії прогресування знижується інтелект, порушується координація рухів, з'являються непритомності та епілептичні напади.
 

ДІАГНОСТИКА ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

Своєчасний початок лікування допоможе уникнути ускладнень. Діагностикою енцефалопатії займається лікар-невролог. Для розуміння етіології порушень, що відбуваються в організмі, лікар проводить опитування для анамнезу. Проводиться обстеження соматичної нервової системи. При необхідності призначається консультація нефролога, кардіолога, нарколога та гастроентеролога. За наявності показань призначаються гормональні дослідження, визначається рівень цукру та холестерину.