Діагностика перинатальної енцефалопатії

Ознаки перинатальної енцефалопатії зазвичай виявляються під час огляду та об'єктивного обстеження дитини педіатром чи дитячим неврологом. При цьому важливо враховувати дані про перебіг вагітності, пологів, стан дитини відразу після народження. Однак для визначення характеру ураження головного мозку та оцінки ступеня тяжкості перинатальної енцефалопатії потрібне проведення додаткових лабораторних та інструментальних досліджень.

З метою вивчення показників метаболізму проводиться визначення КОС та газового складу крові, рівня глюкози, електролітів, аналіз складу спинномозкової рідини.

Найпершу діагностичну інформацію, що дозволяє побічно судити про наявність перинатальної енцефалопатії, отримують за допомогою ультразвукового дослідження анатомічних структур мозку - нейросонографії через велике тім'ячко.

Для уточнення гіпоксично-ішемічних змін мозкової тканини, виявлених при НСГ проводиться КТ або МРТ головного мозку дитині. З метою оцінки кровопостачання головного мозку виконується доплерографія судин шиї дитині та дуплексне сканування артерій голови. ЕЕГ дитині становить найбільшу цінність у діагностиці перинатальної енцефалопатії, що протікає з судомним синдромом. За потреби обстеження дитини може доповнюватися ЕхоЕГ, РЕГ, електронейроміографією, рентгенографією шийного відділу хребта.

Дитині з перинатальною енцефалопатією потрібна консультація окуліста з дослідженням очного дна. При затримці психічного та мовного розвитку показано консультацію дитячого психолога та логопеда.