Як лікують затримку мовного розвитку у дітей

Один із основних підходів – мовна терапія. Логопеди працюють із дитиною індивідуально чи групі. Вони допомагають покращити мовні навички через вправи та ігри.

Якщо хворий має проблеми зі слухом, лікарі пропонують слухові пристрої. Це дозволяє краще чути і, швидше, освоювати вимову. Для дітей із ЗРР корисна і важлива взаємодія з оточуючими. Розмови, читання книг, ігри — все це сприяє розвитку мовного досвіду.

У деяких випадках застосовуються спеціальні навчальні програми. Вони допомагають надолужити втрачене навчання через проблеми з промовою.

Усі ці методи застосовують як окремо, і разом, залежно від конкретного випадку.

Медикаментозне лікування застосовується рідко та найчастіше у комбінації з іншими підходами.

Іноді призначають такі препарати. Але в деяких із них ефективність не доведена:

 "Гліцин". Покращує обмін речовин у головному мозку, що позитивно впливає на мовні функції. Побічні ефекти включають алергічні реакції та дискомфорт у шлунку.

 «Пантогам» — ноотропний засіб, що сприяє поліпшенню роботи мозку. Можливі побічні ефекти: алергії, дискомфорт у шлунку.

 "Пірацетам" - інший ноотропний засіб, що стимулює мозкову діяльність. Може спричинити головний біль, безсоння, порушення травлення.

 "Семакс" - препарат, який стимулює мозкові процеси. Побічні ефекти рідкісні, але можуть містити алергічні реакції. Призначають дітям віком від 7 років.

 Енцефабол використовується для поліпшення роботи мозку, включаючи мовлення. Можливі алергії, дискомфорт у шлунку, безсоння.

 "Кортексин" - призначається в комбінованому лікуванні, у тому числі для порушень мови. Він підвищує здатність до навчання. Протипоказання: індивідуальна нестерпність.

 «Гліатилін» покращує передачу нервових імпульсів у холінергічних нейронах та активує необхідні структури мозку.

Основною метою лікування є покращення здатності до спілкування та взаємодії з навколишнім світом. Багато юних пацієнтів часто демонструють успіхи у освоєнні мовних та соціальних навичок. Вони починають говорити зрозуміло та вільно.

Результати помітні через кілька місяців лікування, але значні поліпшення спостерігаються протягом кількох років регулярної терапії.

У деяких пацієнтів ефективність мінімальна навіть за тривалої терапії. Успіх лікування залежить від багатьох факторів: коли була виявлена ​​проблема, який ступінь вираженості симптомів, які особливості є в організму конкретного пацієнта.