Симптоми безсоння у дитячому віці та діагностика

Батьки який завжди можуть визначити недостатність сну виключно спостерігаючи дитиною, т.к. швидше це можливо тільки в ранньому віці. Чим старшою стає дитина, тим більшу автономність вона набуває, починає спати в окремій кімнаті і сама регулювати свій режим. Однак є низка симптомів, які вказують на наявність безсоння:

•  Втома, млявість протягом дня і навіть вранці відразу після пробудження;
•  Емоційна нестабільність – від плаксивості до агресії;
•  Скарги на безпричинні головні болі або запаморочення;
•  Постійне позіхання, а також почервонілі (іноді «скляні») очі;
•  Погіршення когнітивних функцій та успішності;
•  Зниження апетиту;
•  Надмірна примхливість чи навіть агресивність у вечірній час доби;
•  Залежність у засипанні від певного ритуалу (захитування, годування, читання тощо);
•  Сносіння і сноговоріння – поєднують у собі елементи неспання і сну одночасно, коли дитина робить дії чи щось говорить, перебуваючи у затуманеному стані свідомості;
•  Нічні кошмари включають переживання страху уві сні, яке на ранок дитина пам'ятає в деталях;
•  Нічні жахи – пам'ять про страшні події на ранок зникає, проте самі напади супроводжуються криками та підстрибуванням.
•  Рухові розлади, які включають судоми та бруксизм;
•  Апное (зупинка дихання уві сні разом із хропінням) може викликати пробудження чи проходити непомітно для дитини.

Крім даних симптомів, дитину може сама безпосередньо скаржитися на труднощі засинання або відсутність сну, розповідати, скільки всього вона встигла за ніч або вести в основному нічний спосіб життя. Якщо у дитини безсоння, що робити, підкаже досвідчений фахівець після проведення відповідної діагностики.

Для лікування необхідно записатися прийом до педіатра. Лікар починає обстеження зі збору анамнезу та скарг, якщо вони підходять під опис порушень сну та безсоння, то дитину додатково відправляють на консультацію до дитячого невролога. Лікар невролог може виписати напрямок полісомнографії – поєднує реєстрацію показників відразу кількох обстежень під час нічного сну (ЕЕГ, ЕКГ, електроокулограма, рівень сатурації тощо). Даний метод дозволяє виключити епілепсію, апное чи органічні патології головного мозку. Якщо показань до цього дослідження немає, можуть бути призначені вибіркові методи діагностики роботи мозку або інших систем. Додатково необхідно здати аналізи крові, сечі та калу.